Анкета Що ти знаєш про ВІЛ СНІД
ВІЛ – проблема, що стосується кожного.
Уже в 90-х роках минулого століття темпи поширення ВІЛ викликали паніку серед фахівців. Населенню ж видавалося, що ця тема їх не обходить.
Однак останнім часом проблема стає глобальною: унаслідок сексуальних стосунків з партнерами-споживачами ін’єкційних наркотиків ВІЛ поширюється серед тих, хто не вживає наркотики. Незахищені сексуальні стосунки відіграють вирішальну роль у передачі ВІЛ-інфекції. Епідемія ВІЛ набула найбільшого поширення серед молоді. В Україні, за даними офіційної статистики, найвищі показники захворюваності має вікова група 20–29 років, за нею — 30–39 років.
На жаль, багато молодих людей дотепер не знають, що вони інфіковані, і мало або майже нічого не знають про те, як уникнути зараження.
Щороку зростає кількість інфікованих жінок. Підраховано, що сьогодні в Україні 40 % інфікованих ВІЛ/СНІДом є жінки. Дві третини зареєстрованих жінок мають вік 20–29 років, що є піком репродуктивної активності. Значно зросла кількість ВІЛ-позитивних дітей.
Основними групами ризику вважають:
- споживачів ін’єкційних наркотиків;
- зайнятих у сфері комерційного сексу;
- людей нетрадиційної сексуальної орієнтації;
- «дітей вулиці»;
- в’язнів.
Що таке ВІЛ?
ВІЛ — це вірус імунодефіциту людини, що викликає ВІЛ-інфекцію. Потрапляючи в організм, ВІЛ послаблює імунну систему, яка захищає людину від різноманітних інфекцій. ВІЛ вражає певні клітини імунної системи. За рівнем зниження їхньої кількості роблять висновок про розвиток захворювання. Оскільки ВІЛ відносять до «повільних вірусів», він може знаходитися в організмі практично нічим не виявляючи себе. Дізнатися, чи є ВІЛ в організмі, можна лише через 3–6 місяців після зараження на основі спеціального аналізу крові.
Якщо вчасно виявити ВІЛ-інфекцію й отримувати антиретровірусну терапію, можна відстрочити чи запобігти розвитку важких проявів інфекції. Застосування антиретровірусної терапії під час вагітності й пологів дозволяє кардинально знизити ймовірність передачі ВІЛ від матері дитині, сприяє народженню у ВІЛ-позитивних матерів здорових дітей у 99 % випадків. Якщо вчасно не виявити ВІЛ, не провести антиретровірусну терапію, то ВІЛ-інфекція може перейти в СНІД.
СНІД — синдром набутого імунодефіциту — це кінцева стадія інфекційного захворювання, викликаного ВІЛ, клінічний стан, що характеризується критичним зниженням функції імунної системи й часто супроводжується важкими враженнями різних органів, значним зниженням маси тіла, туберкульозом, пневмонією тощо.
СНІД розвивається, коли зруйнована імунна система вже не в змозі захистити організм від інфекції.
Шляхи передачі ВІЛ :
- статевий,
- перентеральний (через кров),
- вертикальний (від матері до дитині)
Рідина, яка містить ВІЛ в небезпечних кількостях:
- кров,
- сперма,
- вагінальна рідина секреції піхви,
- молоко грудне
- До сьогодні у світі не зареєстровано випадків інфікування ВІЛ під час надання першої медичної допомоги. Але з кров’ю завжди слід поводитись обережно. Низка захворювань, таких як гепатит В, можуть передаватися під час необережного поводження з кров’ю. СНІД не потребує нових застережень.
- Варто пам’ятати, що кожна людина може бути інфікована вірусом імунодефіциту. На ризик інфікування ВІЛ/СНІДом не впливають ні статева належність, ні сексуальні смаки, ні спосіб життя, ні соціальний статус або раса. Ніхто з нас не застрахований від ураження ВІЛ-інфекцією, і тільки від нас самих, розуміння ризику, поведінки залежить наше здоров’я.