ЩО РОБИТИ З БУЛІНГОМ?
Булінг — це не просто конфлікт чи сварка між дітьми. Це систематичне насильство, яке завдає глибокої емоційної, психологічної й іноді фізичної шкоди. Важливо розуміти, що булінг — це не лише «жертва» і «агресор». Це завжди груповий процес, у якому беруть участь кілька ролей. Усвідомлення цих ролей допомагає батькам і педагогам розпізнати булінг, зрозуміти його динаміку та ефективно втрутитися.
Ролі учасників булінгу:
Булер(и) / Агресор(и)
Це діти, які починають булінг і беруть активну участь у переслідуванні іншого.
Їхні дії можуть бути прямими (образи, штовхання, приниження) або непрямими (ізоляція, поширення чуток).
Часто за агресією стоїть бажання отримати владу, увагу або відчути себе значущим.
2. Послідовники, поплічники
Ці діти підтримують агресора, але не є ініціаторами.
Вони можуть сміятися, приєднуватися до дражнення, підбурювати інших. Їхня поведінка підсилює вплив булера.
3. Пасивний булер / пасивний агресор
Не нападає безпосередньо, але підтримує булінг емоційно.
Може заохочувати, але не робить цього відкрито. Часто поводиться як «свідок зі співчуттям до агресора».
4. Пасивні прихильники
Їм подобається, що відбувається, але вони не показують цього явно.
Зовні можуть здаватися нейтральними, але внутрішньо схвалюють агресію.
5. Байдужі спостерігачі
Вони бачать, що відбувається, але не втручаються.
Часто пояснюють свою поведінку страхом стати жертвою або переконанням, що втручатися — «не їхня справа».
Але саме вони мають найбільший потенціал зупинити булінг.
6. Потенційні захисники
Ці діти не схвалюють булінг і вважають, що мають допомогти, але не роблять цього.
Зазвичай через страх, невпевненість або відсутність досвіду.
7. Прихильники-жертви / захисники жертви
Це ті, хто відкрито виступає проти булінгу, підтримує постраждалу дитину, намагається захистити або повідомити дорослим.
Їхня роль — надзвичайно важлива, але саме вони часто теж ризикують стати мішенню агресії.
8. Жертва
Дитина, яка страждає від булінгу.
Жертва не винна в тому, що відбувається, хоч часто саме вона відчуває сором, провину чи страх розповісти дорослим.
Читати далі
Безбар’єрність – це бачити людину серцем
До дня толерантності. Класний керівник 7 класу Бондаренко Тетяна Миколаївна разом з асистентом вчителя Назаровою О.В. провели інтерактивний тренінг «Безбар’єрність – це бачити людину серцем»
Говорили про головне:
Толерантність – це приймати різність;
Безбар’єрність – підтримувати так, щоб ніхто не почувався зайвим.
Діти працювали з образом «раненого серця» та самостійно шукали «чарівні пластирі» – добрі фрази й дії, що лікують:
- «Не оцінюю за зовнішність»;
- «Питаю, чи потрібна допомога»;
- «Підтримую, навіть коли інший помиляється».
Крок за кроком серце ставало цілісним та яскравим – символом того, що доброта об’єднує.
Наприкінці заходу ми з’ясували:
Безбар’єрність – подивитися не очима, а серцем.
Безбар’єрність – це про серця, які відкриті! Про очі, які бачать глибше!
Безбар’єрність – це не про когось «особливого» – це про всіх нас.
День пам’яті жертв голодоморів
Безбар’єрність на уроках фізичного виховання
В наш час дуже важливо забезпечити кожну дитину доступом до всіх освітніх можливостей, адже слід пам’ятати, що кожна дитина важлива, особлива і неповторна. Немає універсального плану, який підходить для всіх. Є напрямок з різноманітними шляхами. Саме тому вчителі Успенівської гімназії намагаються забезпечити кожного учня комфортним шляхом навчання. Це досягається впровадженням безбар’єрного навчання.
Впровадження безбар’єрності на уроках фізичної культури вимагає комплексного підходу, який охоплює адаптацію навчального середовища, змісту уроків, методів викладання та оцінювання.
Читати далі
Як подбати про дитину в укритті
Всеукраїнська програма ментального здоров’я “Ти як?”
Кожна дитина має право бути собою, відчувати себе в безпеці, знати, що її чують і поважають ☝️
А День захисту дітей нагадує нам: турбота про безпеку — це не лише про базові потреби маленької людини. Вона починається з довіри, простих розмов, теплих обіймів і з того, як ми щодня чуємо і бачимо дитину поруч 🫂
20 листопада — це Всесвітній день дитини
20 листопада — це Всесвітній день дитини, який також є новим Днем захисту дітей в Україні з 2025 року. Цей день пов’язаний з річницями прийняття ООН Декларації прав дитини (20 листопада 1959) та Конвенції про права дитини (20 листопада 1989) і спрямований на привернення уваги до благополуччя дітей у всьому світі.
Україна перенесла дату Дня захисту дітей на 20 листопада, щоб синхронізуватися зі світом та підкреслити міжнародний пріоритет захисту прав дітей (указ Президента України №355/2025)
Всесвітній день дитини був заснований в листопаді 1949 у Парижі рішенням сесії Ради Міжнародної демократичної федерації жінок. Вперше «Міжнародний день захисту дітей» відзначався в 1950-му році в 51 країні світу. ООН підтримала цю ініціативу й оголосила захист прав, життя і здоров’я дітей одним з пріоритетних напрямків своєї діяльності.
Відповідно до Женевської декларації про права дітей, ухваленої 1924-го року, була проголошена необхідність соціального захисту прав дитини. Декларація прав дитини була ухвалена 20 листопада 1959 і проголошувала рівні права дітей у сфері виховання, освіти, соціального забезпечення, фізичного і духовного розвитку незалежно від кольору шкіри, національної належності, громадського походження, майнового стану та іншого. Декларація закликає батьків, громадські організації, уряди визнати права дітей і сприяти їх здійсненню.
Рекомендації для вчителів щодо інклюзивного навчання учнів із порушеннями мовлення
Порушеннями мовлення називають будь-які відхилення від норми, які прийняті у певному мовному середовищі. У цьому вони перешкоджають спілкуванню, обмежуючи можливість соціальної адаптації. Найчастіше причиною формування таких порушень стають розлади психофізіологічного механізму мовлення, які потребують обов’язкової допомоги кваліфікованого спеціаліста.
Speech therapy concept. Child practicing sounds with a therapist. Tongue exercise. Speech disorder, delay. Banner, advertisement, landing. Flat vector illustration.
Згодом порушення вимови можуть вплинути на розвиток психіки людини. Логопеди використовують класифікацію порушень всіх видів мовлення, що формується, виходячи з причин та особливостей патології.
Читати далі
Європейський день захисту дітей від сексуального насильства та експлуатації
Цей день, започаткований Радою Європи, покликаний привернути увагу до однієї з найболючіших і водночас замовчуваних проблем — сексуального насильства над дітьми.
Насильство може трапитися онлайн, вдома, у школі, серед знайомих та навіть близьких людей. Саме тому говорити про це — життєво необхідно.
🔹 Мета дня — нагадати, що сексуальному насильству над дітьми можна й потрібно запобігти.
Інформація рятує. Пильність дорослих захищає. Відкриті розмови допомагають попередити трагедії.
🔹 Факти, про які варто знати*:
• 1 із 5 дітей зазнає сексуального насильства.
• 70–85% дітей знають свого кривдника.
• В Україні 8 із 10 випадків сексуального насильства щодо дітей скоюють люди, близькі до дитини або члени родини.
🔹 Що можуть зробити дорослі:
• говорити з дітьми про кордони тіла;
• навчити правилу «не мовчи», якщо неприємно чи страшно;
• пояснювати безпеку онлайн;
• створювати середовище, де дитина знає: її почують і захистять.
🔹 Символічне значення дня
18 листопада нагадує: захищати дітей — відповідальність кожного з нас.
Мовчання не захищає. Воно дозволяє злу повторюватися.
Безбар’єрність –це не про когось, це про кожного.
Ми часто плутаємо інклюзивність з допомогою лише людям з інвалідністю. Але справжня безбар’єрність – це середовище зручне й гідне для всіх. Безбар’єрне суспільство – це велика робота з усіма. І вона починається з розуміння.
