Всеукраїнський радіодиктант національної єдності

У День української писемності та мови, 9 листопада, всі охочі вже всімнадцяте мали нагоду написати радіодиктант національної єдності.

Щорічний радіодиктант національної єдності писали українці у різних куточках світу. Сам текст, згідно усталеної традиції, прочитав український лінгвіст Олександр Авраменко. Цьогоріч автор обрав тему – “Наші пісні”. І сам текст, до речі, був не з простих.

Текст диктанту

Наші пісні

Ми живемо у світі, де співіснує безліч ритмів: клепання коси, тупіт копит, і дзюрчання молока у відрі, і хлюпання морських хвиль, і перестук поїзних коліс, і цокання годинника. Обдарований музикальним слухом, наш народ тонко відчуває всі ритми, тому й витворив близько трьохсот тисяч народних пісень, якими зачаровує весь світ. Їх у нас сила-силенна на будь-який смак: хлопцям подавай “Ой на горі та й женці жнуть”, а дівчатам – “Цвіте терен”.

Американцям і не лише їм важко уявити Різдво без “Колядки дзвонів” – пісні, слова якої покладено на музику славетного українського композитора Миколи Леонтовича. Наш “Щедрик” прикрашає такі всесвітньо відомі фільми: “Гаррі Поттер”, “Сам удома”, “Загублений у Нью-Йорку”.

А чи знаєте ви, що в космосі першою прозвучала українська пісня “Дивлюсь я на небо…”? Понад півстоліття тому її виконав наш земляк – космонавт Павло Попович. Напевно, автор пісні Михайло Петренко й не сподівався, що його творіння звучатиме аж за небом, де навіть сокіл не літає.

Наші пісні з будь-якими мотивами: чи з пристрасними карпатськими ритмами у виконанні Руслани, чи з тривожними кримськотатарськими інтонаціями Джамали – долають усі кордони без віз, бо в них – жива душа народу України.

comments powered by HyperComments