День пам’яті Героїв Небесної Сотні


Герої нашого часу. Небесна сотня.

Герої нашого часу. Небесна сотня.

Патріотизм у найзагальнішому розумінні – це любов до Батьківщини. Для кожної людини в світі її рідний край є найдорожчим та наймилішим серцю. Це той клаптик землі, де минули дитячі роки, де живуть найближчі люди. Такі почуття зрозумілі, вони природні. Ці почуття роблять людей близькими, об’єднують. Країна – це велика родина, де всі живуть спільними радощами та проблемами. Патріотичні почуття є в кожного з нас, і ми маємо прагнути зробити щось важливе для своєї Батьківщини. Україна – єдина, соборна, унітарна держава. Для збереження її цілісності та незалежності відбулася Революція Гідності, де постраждали тисячі українських громадян, загинули сотні кращих синів нашої держави Герої Небесної Сотні.

22 листопада 2013 року заява влади призупинити підготовку до підписання угоди про Євроінтеграцію сколихнула народ України. По містах почали збиратися студентські протестні акції.

30 листопада в Києві на Майдан вийшли сотні молодих студентів, які всіляко підкреслювали мирний характер своєї акції. Злочинна влада вчинила замах на мирний протест і на декларовані цими молодими людьми загальноєвропейські цінності. Десятки протестувальників були по звірячому побиті спецпідрозділами міліції та у важкому стані потрапили до лікарень, а доля багатьох із них невідома й до сьогодні.
Шоковані замахом на основоположні права й свободи людини та побиттям мирних студентів, сотні тисяч українців вийшли на Майдан Незалежності, вимагаючи покарання винних у побитті студентів та відставки злочинної влади.

Після двох місяців мирних протестів підтримка мітингувальників зростала. Замість того, щоб мирно врегулювати ситуацію, 18 лютого тодішня влада на чолі з президентом Януковичем віддала злочинний наказ застосувати зброю і зробити «зачистку» Майдану, використовуючи водомети, бронетранспортери й вогнепальну зброю. Справжні бої розгорталися в центрі Києва 18–20 лютого на вулицях Інститутській, Грушевського, на Європейській площі, Майдані, у Маріїнському парку! Навколо вибухи, стогін, горе. До нас прийшла війна!

Справжня кровопролитна війна. Нас намагалися винищити за бажання мати людську гідність і самим обирати своє життя. Настав той час, коли кожен українець мав зробити вибір: або ти станеш рабом, або будеш вільною людиною й житимеш у вільній державі.
Це вже наша історія. Але сьогодні твориться історія, учасниками якої є ми самі. І від кожного з нас залежить доля нашої країни. Від нас залежить, чи Україна і надалі буде незалежною державою чи опиниться під владою Росії.

Сьогоднішні події в Україні не дають спати кожному свідомому українцеві. Сьогодні, як ніколи, ми повинні допомагати своїй державі, щоб вона була нероздільною, щоб ми мали свою Батьківщину. Ми повинні допомагати своїм воїнам, які гинуть від кулі ворога, захищаючи нас і нашу Україну.

Нашим солдатам на передовій так важливо знати, що їх підтримують, про них пам’ятають, і що їхня важка праця – захищати Україну – не є даремною. І завдяки нашій підтримці ці патріоти мають прагнення до волі та свободи, що не зломити жодному загарбникові.
Слава Україні! Героям Слава!