Чорнобиль… Нині це слово знає весь світ. Було собі в Україні місто Чорнобиль. Затише, красиве. Та біля нього побудували атомну станцію. І недогледіли її. Сталася аварія на атомній станції.

26 квітня 1986 року на Чорнобильській АЕС сталася найбільша в історії атомної енергетики аварія. Реактор четвертого енергоблока вибухнув. Радіоактивні елементи йоду, стронцію і цезію поширилися на частини України, Білорусі, Прибалтики, Польщі, Швеції, Фінляндії, інших країн.
Ця катастрофа спричинила великі людські жертви. «Чорнобиль» почав символізувати атомну небезпеку у світовому масштабі. Про наслідки аварії нагадують 2,4 млн осіб в Україні, які мають статус постраждалих, зокрема майже 300 тис. ліквідаторів. Але Чорнобиль — це не лише велика трагедія, але й символ безмежної мужності багатьох тисяч наших земляків.
Сьогодні весь світ знає про ту виняткову місію, яку взяли на себе під час подолання ядерної стихії працівники пожежної охорони. Крізь пекло Чорнобиля пройшли 6217 пожежників з усіх областей України.
Минають роки після аварії на ЧАЕС, а біль не вщухає, тривога не полишає людей, пов’язаних зі скорботним часом ядерного апокаліпсиса. Чорнобильська біда надовго залишиться в нашій пам’яті, ще довго ми відчуватимемо на собі її наслідки, тривалий час чутимемо її дзвони.
Щороку ми повертаємося пам’яттю і серцем до незабутніх трагічних подій. Ми віддаємо данину шани і вдячності тим, хто пожертвував найдорожчим, хто пішов у вічність заради життя і майбутнього свого народу та всього людства.