Уява… Саме слово, здається, променіє безліччю можливостей. При одному лише його згадуванні ми відразу починаємо думати про дитячу енергію та спонтанність, яких так не вистачає більшості з нас, дорослих. Ми знаємо, що повинні розвивати уяву дитини, але в нашому житті, переповненому турботами, часто не вистачає місця для творчості, не пов’язаної з роботою. Школа теж часто не знає, який підхід необхідний до цього не зовсім матеріального поняття.

Батьки та вчителі, як правило, вітають ідею розвитку дитячої фантазії. Але коли їм ставлять запитання, скільки часу вони готові виділити на це заняття, їхнє ставлення зазвичай змінюється. Безсумнівно, уява – це те, що всі ми повинні схвалювати. Фахівці в галузі дитячого розвитку одностайно відзначають переваги здорової уяви. Дитина з багатою фантазією й уявою щасливіше, вона більш уважна, уміє краще справлятися з різними життєвими перипетіями та з більшою часткою ймовірності виростає врівноваженою, спокійною дорослою людиною.

Уява допомагає дітям розвивати творчі здібності. А це означає, що діти з багатою фантазією виростають творчими особистостями.

Творчі здібності людей проявляються не тільки в мистецтві. Керівники великих компаній і політичні лідери теж отримують користь від уміння мислити креативно, це допомагає їм розглядати питання з різних перспектив і точок зору та знаходити рішення, які можуть не помічати інші люди. Навички вирішення проблем, інноваційне мислення розвиваються завдяки силі уяви.

Як батьки можуть розвивати цю здатність у дітей? Почніть з основ.

Основи

• Розповідайте історії та казки. Для цього вам не потрібні гарно ілюстровані книги та відеоматеріали. Зв’язок між батьками й дитиною, який виникає в результаті цікавих оповідань, повертає нас до архетипу всієї освіти, усіх людських стосунків, коли старше покоління передає свою мудрість наступному, молодшому поколінню. Розповідь цілком може стати основою для розвитку уяви, батьки можуть щодня найрізноманітнішими способами розповідати історії дітям, навіть протягом коротких проміжків часу.
• Займайтесь мистецтвом. Малюйте, розмальовуйте, ліпіть, будуйте. Тактильні відчуття дуже важливі, як і надання дітям свободи творчого самовираження – не примушуйте їх називати сонцем жовту пляму на аркуші.
• Використовуйте природні або звичайні матеріали. Контакт дітей із природними матеріалами неминуче надихає їхню уяву. Як і гра з багатоваріантними іграшками й сумішами – такими як кубики або пісок – тобто тими, які дають нескінченні можливості для використання.
• Культивуйте почуття внутрішнього простору. Батьки повинні оберігати дітей, особливо найменших, від впливу занадто великої кількості образів із засобів масової інформації, чи це телебачення, фільми чи Інтернет. Ми повинні зберегти в дітей достатню кількість внутрішнього простору для створення власних картинок, власного бачення. На жаль, ми часто виховуємо дітей не творцями, а споживачами.

Заняття

Коли ви оволодієте описаними вище інструментами розвитку дитячої уяви, почніть практикувати наступні десять занять. Уважайте їх трампліном – ви можете придумати стільки цікавих ігор і занять на розвиток фантазії дитини, скільки дозволить вам власна уява.

1. Неляльковий театр. Зберіть коробку різноманітних предметів домашнього вжитку – друшляк, коробку з-під взуття, паперові стаканчики, ліхтарик, усе, що завгодно, головне, щоб ці предмети не були гострими або крихкими, – і попросіть дитину розіграти лялькову виставу, використовуючи ці предмети як «ляльок-маріонеток». Ви здивуєтеся тому, яких істот і персонажів придумає ваш малюк.

2. Незвичайне фото. Пошукайте в ящиках старі, нікому не потрібні фотографії – ті, на яких члени вашої родини моргнули або просто невдало вийшли, – і попросіть дитину розрізати їх на шматочки різних розмірів. Потім приготуйте клей, картон і фломастери й попросіть малюка скласти з випадкових фрагментів осіб і частин тіла нових людей або створити фантастичну картину. Ви можете запропонувати дитині загальну ідею картини, наприклад, це може бути космічний простір або середньовічний замок, але саму картину дитина повинна створити самостійно.

3. Розповідь про природу. Візьміть пакет і рушайте з дитиною на прогулянку. Постарайтеся зібрати мінімум десять різних предметів (тільки один листок, один камінчик тощо). Коли ви повернетесь додому, попросіть дитину придумати про них розповідь. Для цього вона повинна опускати руку в пакет і в міру розвитку сюжету діставати з нього по одному зібраному предмету, кожний з яких буде надихати її на продовження історії.

4. Велика коробка. Чи знаєте ви відому історію про те, як одна дитина отримала в подарунок на день народження велику іграшку й у результаті почала гратися коробкою з-під неї? Зробіть своїй дитині послугу: викиньте іграшку й відразу подаруйте коробку. Знайдіть найближчий магазин побутової техніки або купіть велику коробку розміром із шафу для одягу в магазині товарів для переїзду. Поставте коробку на відкрите місце в будинку, і нехай ваша дитина вирішить, чим вона повинна стати – будиночком, печерою, капсулою (машиною) часу. Дайте малюкові великі фломастери для прикраси коробки й допоможіть йому вирізати вікна або інші отвори за його бажанням.

5. Малюємо монстра. Це групове заняття. Кожний учасник гри малює голову й шию уявної істоти у верхній частині чистого аркуша паперу. Потім учасник згортає свій малюнок так, щоб видно було тільки основу шиї, і передає згорнутий аркуш паперу учаснику зліва від себе. Той малює на листку, який щойно отримав, тулуб з руками. Після цього учасники знову згортають малюнки так, щоб видно було лише основу тулуба, і знову передають їх гравцям зліва від себе. На наступному етапі гри художники малюють нижні частини істоти, включаючи ноги. Коли всі частини тіла будуть намальовані, учасники розгортають аркуші паперу й милуються спільно намальованими монстрами.

6. Історії картин. Рушайте в художню галерею й зупиніться в одному із залів. Станьте в середині зала й попросіть дитину вибрати картину, яка подобається їй найбільше (тобто вибрати потрібно з великої відстані). Потім підійдіть ближче й уважно розгляньте вибрану дитиною картину. Попросіть її придумати й розповісти історію про те, що вона бачить. Допомагайте їй, ставте відкриті запитання. Потім виберіть разом з дитиною інший твір мистецтва й попросіть її придумати історію, яка зв’язала б вибрану картину з попередньою.

7. Гра із шухлядою для непотрібного мотлоху. У кожній родині є одна або кілька шухляд, в яких зберігається різний непотріб. Попросіть дитину покопатись в одній з них і вибрати з десяток найдивніших, непотрібних на вигляд невеликих предметів і різних частин: чим складніше здогадатись, де використовувалися ці предмети або частиною яких інструментів вони були раніше, тим краще. Візьміть великий аркуш картону або ватману, фломастери та гральні кубики й попросіть дитину придумати гру з використанням усіх знайдених нею предметів і частин. Потім зіграйте в цю гру разом.

8. Малювання без пензлика. Хто завгодно може малювати пензликом. А ось для цього заняття вам треба знайти в домі предмети, які можуть замінити дитині звичний пензлик для малювання. Для цього можуть підійти волосінь, шматок губки, поламані олівці, гумки, стрічки, яблука, розрізані навпіл, або навіть поламана фігурка солдатика чи лялька. Розстеліть газету на столі чи на підлозі, розмістіть на газеті фарби в невеликих чашах або блюдцях, дайте дитині великий аркуш паперу (мінімум формату А3) і стежте за польотом її фантазії.

9. Повторне відкриття Сонячної системи. Назви планет Сонячної системи, які ми використовуємо, з’явились у стародавні часи, вони пов’язують видимий рух планет у небі з легендами та історіями про богів, на честь яких були названі ці небесні тіла. Попросіть дитину перейменувати планети за іншим принципом. Які назви вона б дала планетам Сонячної системи, якби в неї з’явилась така можливість? І чому?

10. Приховані історії. Попросіть дитину за п’ятнадцять хвилин знайти в домі три предмети, яких вона раніше не помічала взагалі або на які не звертала особливої уваги. Ці предмети повинні перебувати в кімнаті спільного користування, а не у спальні, не повинні бути крихкими. Коли відведений час закінчиться, попросіть дитину показати вам знайдені нею предмети по одному. Ваше завдання полягає в тому, щоб розповісти їй історію про кожний предмет: звідки він узявся, хто приніс його в дім, де ви його роздобули, чому ви його зберігаєте та про все, що пов’язано з цим предметом і може спасти вам на думку. Розкажіть історії всіх трьох предметів, а потім попросіть малюка придумати історію – усно або в картинках, – яка пов’язала б їх один з одним.